Створення Всесвіту. Невідома історія великого вибуху

Походження Всесвіту – звуки творіння

Слово – це звук. Якщо я зараз скажу «так», ви вкладете в цей звук певне значення, бо володієте мовою. Якщо ви не знаєте цієї мови, то щоб я не казав, для вас мої слова будуть лише звуком. Якщо я розмовляю мовою, яку ви не знаєте, ви подумаєте, що я видаю дивні звуки. Ви б не знали, чи я справді розмовляю мовою чи вигадую якусь дурницю. Тож слово – це лише звук.

У цьому контексті було сказано, що слово – це Бог, тому що кожен, хто уважно подивиться на існування, може побачити, що  те, що ви називаєте творінням, і те, що ви називаєте творцем, неможливо розділити. Якщо відокремити їх, творіння припинить існувати. Саме творіння не змогло б проіснувати жодної миті без постійної підтримки з боку джерела творіння, оскільки творіння – це не завершений процес, а такий, що продовжується. Але без участі джерела творіння чи був би процес творіння безперервним? Джерело творіння постійно залучене до процесу. Його не можна відокремити. Саме тому було сказано, що «спочатку було слово». Це означає, що коли творіння почало проявлятися з непроявленого стану, перше, що сталося, це звук. Навіть вчені сходяться на думці, що спершу був великий вибух. Вибух означає звук.

Рудра – той, що реве та йогічна легенда великого вибуху

Дозвольте мені розповісти, як йога пояснює творіння зсередини. Це діалектична культура. Я можу дати вам просте пояснення, якщо хочете, але давайте насолодимося культурним. В його термінології є певна краса. Оскільки мова йде про вимір, який знаходиться поза нашим логічним сприйняттям, філософський підхід до розповіді про нього, буде найкращим. Історія виглядає так:

Шива спить. Коли ми говоримо тут «Шива», ми  говоримо не про людину чи йогіна. «Шива» тут означає «те, чого немає»; те, що зароджується. «Те, чого немає», може лише спати. І його завжди називали «Темним».

Коли Шива спить, Шакті приходить шукати його. Вона хоче, щоб він прокинувся, тому що хоче танцювати і загравати з ним. Спочатку він не прокидається. Через деякий час він це робить. Той, хто глибоко дрімає, якщо його розбудити,  трохи розсердиться. Якби ви глибоко спали, а хтось прийшов і штовхнув вас, ви б розсердились незважаючи на те, наскільки прекрасною була б ця людина. Тож він лютує, реве і піднімається. Ось чому його перша форма та його ім’я – Рудра. Слово «Рудра» означає – той, хто реве. Першим і єдиним Богом, який існував в індійській культурі, був Рудра. Рудра буквально означає – той, хто реве. Вони називали його Рудра, бо на початку творіння був рев. Вчені називають це вибухом. І вчені також кажуть, що так само як був великий вибух, можливо, одного разу відбудеться великий розпад, який є зворотнім процесом великого вибуху. Цей великий розпад призведе до того, що все буде знищено.

Деякі вчені кажуть, що відбулася серія вибухів, а не лише один вибух. Наука завжди вірила, що все має свій початок і кінець. Але зараз фізики говорять про нескінченний Всесвіт. Зараз серед наукової спільноти існує популярна теорія, що Всесвіт може бути нескінченним.

Нескінченний Всесвіт

Пол Стейнхардт, директор Центру Теоретичних Наук Принстонського університету, написав книгу «Нескінченний Всесвіт». Я випадково зустрів Пола Стейнхардта, і коли я спілкувався з ним, я запитав його: «Чи можливо, що це був не вибух, а ревіння, безперервне ревіння?»

Він задумався, роздивився різні аспекти, а потім сказав:

– Це можливо. Можливо, це був не просто вибух, це було ревіння. Можливо це не сталося в одну мить, ревіння продовжувалося певний час, і повільно почало відбуватися творіння Всесвіту.

– Як ви гадаєте, скільки разів воно проревіло? – запитав я його.

– Ми не можемо сказати, тому що ми не в змозі дізнатися цього, але, очевидно, воно ревло не один раз – відповів він.

– Одного разу, якщо ваші дослідження наблизять вас до цього, тримайте це як орієнтир. Воно ревло вісімдесят чотири рази.

– Звідки ви знаєте? На підставі чого ви це говорите? – запитав він.

– Розглядаючи мою власну систему, можу сказати, що творіння ревло вісімдесят чотири рази, і воно буде ревіти далі, ще багато разів. Воно буде ревіти максимум 112 разів. Коли воно ревітиме востаннє, не буде ні початку ані кінця, це буде вічне творіння. Але до цього ще дуже далеко.

Потім я додав:

– Тримайте вісімдесят чотири рази за орієнтир, у вас є комп’ютери і математика, ви багато чого навчилися, працюйте над цим, і коли-небудь, якщо ви отримаєте число, це буде число вісімдесят чотири.

– Як це можливо? – запитав він.

– Якщо зрубати дерево і роздивитись його кільця, можна дізнатись, коли за останні тисячу років сталася посуха, надмірний дощ чи пожежа. Подібним чином, якщо ви увійшли в людську систему своїм усвідомленням, ви можете прочитати всю історію творіння. Творіння ревіло вісімдесят чотири рази.

Це вісімдесят четвертий цикл, і процес буде продовжуватися, поки не досягне 112 циклів. Всього може статися 112. Ще два – нефізичні. 112 творінь матимуть фізичний характер. Останні два будуть вічними творіннями. Тобто після 112, наступного разу творіння відбуватиметься у напівфізичному стані, а не у фізичному. Це буде номер 113. Після цього номер 114 є абсолютно нефізичним творінням, «нічим», що зараз не проявляється. Це «ніщо» проявиться найтоншим чином. Так говорить Йога. Шива ревів вісімдесят чотири рази і буде ревіти до 112 разів. Після цього він більше не буде ревіти. Він вийде із проявленої форми у непроявлену. Це означає, що «ніщо» буде всесвітом. Це буде не фізичне існування.

Виходячи з цього, оскільки ви живете та існуєте у вісімдесят четвертому творінні і маєте вісімдесят чотири чакри певної природи, Йога розробила вісімдесят чотири основних асани або пози. Існує 112 різних типів медитації, але кількість основних асан вісімдесят чотири, оскільки ці вісімдесят чотири стосуються минулої пам’яті. Решта – майбутнє.

З вісімдесяти чотирьох творінь сталося вісімдесят три, а це – вісімдесят четверте, все ще відбувається. Окрім цього, з цих вісімдесяти чотирьох творінь двадцять все ще перебувають у різних стадіях розчинення, тоді як інші повністю знищені. Ви можете подивитися на них лише у своїй свідомості, роздивляючись вісімдесят четверте творіння, оскільки воно певним чином містить залишок або досвід попередніх.

Карма творіння

Подібно до того, як ви переносите свій досвід життя у все, що робите, процес творіння також переносить досвід кожного минулого творіння в наступне, хоча вони можуть бути абсолютно різними. Скажімо, двадцять п’ять років тому ви грали у футбол у школі. Тепер раптом сталося, що вам сорок п’ять років, і до вашого дому увійшов грабіжник. Ви будете бити грабіжника як футбольний м’яч, а не як у карате чи удар Каларіпаятту чи щось інше. Оскільки ваш футбольний досвід, про який ви повністю забули, все ще є десь у вашій системі, і він знаходить прояв.

Можливо, ви грали у футбол лише три місяці, але десь залишок цього досвіду все ще укорінений у вас, і він знаходить своє вираження у абсолютно не пов’язаному з футболом просторі. Це те, що ми називаємо кармою.

Ми говоримо зараз про індивідуальну карму, але існує також карма Всесвіту. Існує карма самого творіння, тому що саме творіння є кармою. Акт творіння, хіба це не дія? Дія означає карму. Залишок цієї карми завжди переходить у наступну фазу і наступний рівень творіння.

Таким чином, вісімдесят три творіння вже відбулися, а вісімдесят четверте все ще триває. Найдавніші з них вже повністю розчинилися. Вони існують лише як емпіричний відбиток, що відображається в наступному творінні, але їх існування закінчилось. Проте двадцять попередніх творінь все ще знаходяться на різних етапах існування. Деякі стали дуже-дуже крихкими, деякі трохи сильніші, а деякі творіння майже такі ж реальні, як це. Але вони перебувають у процесі розчинення, а це означає, що в них вже немає активного процесу творіння.

84 творінь

Коли ви були дитиною, скажімо, що за рік ви виробляли сто мільярдів клітин. Коли вам стає тридцять п’ять, ця кількість трохи знижується. Коли вам стає сорок п’ять, ще трохи спадає. Коли вам стає п’ятдесят п’ять, знижується ще більше; коли вам стає сімдесят п’ять, вона впаде ще більше. Настає час, коли буде помирати більше клітин, ніж виробляється нових. Так приходить старість. Такий самий процес відбувається із творінням.

Розчинення відбувається завжди. Навіть у цьому творінні відбувається розчинення, але нове творіння також триває, тому воно є яскравим і повним життя. Коли нове творіння поступово зменшується та зупиняється, відбувається лише розчинення, а потім через деякий час залишаються лише відбитки пам’яті, в яких життя вже немає. У цьому сенсі лише двадцять одне творіння все ще має якесь існування. Решта шістдесят три творіння повністю зникли. Ви не можете їх побачити ніде, але ви можете побачити їх як відбитки пам’яті у вашій власній системі, тому що цей відбиток і цей досвід все ще присутні.

Це творіння справжнє. Всі інші існують лише в межах своєї активності, в порядку спадання. У поточному творінні є два аспекти, перший – це фізіологія, яка несе пам’ять про все, інший – джерело творіння, яке є основою майбутнього. Коли ви дозволяєте своєму минулому стати майбутнім, ми дивимось на вас і кажемо: «Це її карма». Це означає, що вона дозволяє своєму минулому бути її майбутнім. У неї немає нових можливостей. Коли ми дивимося на когось і говоримо: «карма», ми просто кажемо, що вони дозволяють своєму минулому стати майбутнім. Насправді у них немає майбутнього, є лише постійне повторення минулого.

Йдучи духовним шляхом

Коли ви говорите: «Я йду духовним шляхом», на певному рівні, ви заявляєте, що ви не хочете, щоб ваше минуле повторювалось у майбутньому, ви хочете, щоб ваше життя рухалось вперед. Ви не хочете бути частиною циклу. Коли ми говоримо: «Це його карма», це означає, що він нікуди не дійде, тому що, хоч він і йде по колу, він думає, що це нова подорож. Але це нова подорож лише тому, що у нього дуже коротка пам’ять.

Усі знаходяться в стані амнезії. Вони не пам’ятають, що було в утробі матері й перед утробою матері. Тому кожного разу, коли вони проходять через неї, все виглядає по-новому. Це як на біговій доріжці. Здається, ти кудись йдеш, але нікуди не приходиш – це карма.

Отже, цей вимір, про який ми зараз говоримо, складається з двох рівнів – один вже стався, інший ще відбувається. Вісімдесят три з них вже відбулись. Якщо говорити цифрами, вісімдесят третій вже стався, але у певному сенсі все ще відбувається. Це так само, як сталося ваше народження, але воно все ще відбувається. Ваша смерть теж вже сталася, але вона все ще відбувається. Ваша смерть – це вирішена справа, це вже сталося. У ту мить, коли ви народилися, перший крок до вашої смерті був зроблений, але смерть все ще відбувається. Ви чекаєте, коли процес смерті завершиться або ви хочете його відкласти, але він відбувається і смерть вже сталася.

Вам також доступний інший вимір, в якому народження не сталося і смерть не відбудеться. Тільки якщо доторкнутися до цього виміру, у вас є щось, що називається майбутнім, інакше ви просто маєте карму. Карма означає, що ви повторюєте своє минуле у майбутньому. Можливо, ви змінюєте колір, може, змінюєте стиль того, як ви це робите, але це все одне й те саме. Ви все ще робите те саме, що робила печерна людина.

Садхана як спосіб очистити пам’ять 84 циклів творіння

Ваша пам’ять є якорем. Ви кидаєте якір і намагаєтесь рухати свій човен – максимум, що він може, це пливти колами. За допомогою духовної практики ми намагаємось витягнути якір або перерізати мотузку, яка тримає нас на якорі, щоб, коли ми увімкнемо двигун, човен почав рухатись.

Вся духовна садхана заснована на тому, що ви хочете стати вільними. Свобода не означає, що ви повинні все забути, але ви повинні звільнитися від пам’яті, яка керує вами. Пам’ять не лише у вашій свідомості. Кожна клітина вашого тіла несе пам’ять. Генетична наука дала нам чітке розуміння того, що ми носимо пам’ять наших предків та наслідуємо їх поведінку.

У тілі є багато аспектів, які чітко говорять, що пам’ять про вісімдесят чотири творіння все ще присутня у вашому тілі. Вона є в кожному атомі  існування. Ви хочете очистити свою пам’ять, оскільки вона дає вам відчуття приналежності, але в той же час пам’ять зв’язує вас; вона не відпускає вас. Коли ви робите садхану, то намагаєтесь відрізати все, тому що, не позбавившись якоря, немає руху вперед. Проте пам’ять додала цілісності та стабільності вашому тілу та структурі того, ким ви є зараз. Тіло неможливо створити без пам’яті. Без пам’яті одноклітинної тварини, яка перебуває у вас, без усієї тієї інформації, яка проходить через еволюційний процес, ваше тіло не може бути структурованим і утримуватися разом.

Пам’ять – це не ваш ворог, просто ви не знаєте, як її стримувати. Вона вас поглинає, це проблема. Тепер ви хочете звільнитись. Ви хочете використовувати пам’ять, але не хочете, щоб вона використовувала вас – це духовна садхана. Ви хочете мати майбутнє, яке відрізняється від вашого минулого.