Махашивратрі (або Махашиваратрі) – «велика ніч Шиви» – є найважливішою подією в духовному календарі Індії. Садхґуру пояснює, що саме робить цю ніч такою важливою і як ми можемо до неї залучитися.

Садхґуру: Свого часу в індійській культурі значилось 365 святкувань на рік. Іншими словами, щоб святкувати кожен день року, для них був потрібен привід. З усіма цими святами були повʼязані різні причини та різні життєві цілі. Святкувались різноманітні історичні події, перемоги чи життєві події, наприклад сівба, жнива та збір врожаю. Для кожної події було своє свято. Але Махашивратрі мало зовсім інше значення.

14-й день кожного місяця за місячним календарем або доба перед молодим місяцем відома як Шивратрі. Серед усіх 12-ти Шивратрі, які відбуваються протягом календарного року, Махашивратрі – та, що відбувається у лютому-березні, має найбільше духовне значення. У цю ніч північна півкуля планети розташована так, що в людині виникає природний сплеск енергії. Це той час, коли сама природа дає нам поштовх до нашої духовної вершини. Саме тому, щоб отримати користь з цього явища, в цій традиції було започатковано святкування, довжиною в ніч. Один з основних аспектів цього фестивалю, що триває цілу ніч, полягає в тому, щоб дозволити цьому природному підйому енергій знайти свій шлях, для цього вам потрібно тримати хребет у вертикальному положенні і не спати.

Одного разу, після багатьох тисячоліть медитації, він став абсолютно незворушним. Цей час – це Махашивратрі.

Махашивратрі – дуже важливий період для людей, які йдуть духовним шляхом. Він також дуже важливий для сімейних людей, а також для тих, хто має амбіції у житті. Люди, які живуть у сімейних умовах, святкують Махашивратрі як річницю весілля Шиви. Ті, хто мають земні амбіції, вважають цю добу – добою перемоги Шиви над усіма його ворогами.

Але для аскетів це той час, коли він став одним цілим з горою Кайлаш. Він став як гора – абсолютно незворушний. В йогічній традиції Шиву шанують не як Бога, він вважається Аді Ґуру, першим Ґуру, від якого походить знання. Одного разу, після багатьох тисячоліть медитації, він став абсолютно незворушним. Цей час – це Махашивратрі. Весь рух в ньому припинився, і він став повністю незворушним, тому аскети сприймають Махашивратрі як ніч незворушності.

Але, якщо відкласти легенди в сторону, причина, з якої ці день та ніч мають таке особливе значення в йогічній традиції, – полягає у можливостях, які даруються духовним шукачам. Сучасна наука, пройшовши через безліч етапів, підійшла до того моменту, коли зараз вона намагається вам довести, що все, що вам відоме як життя, все, що вам відоме як матерія та буття, все що вам відоме як космос та галактики – все є однією єдиною енергією, яка проявляється мільйонами різних способів.

Цей науковий факт є живою реальністю кожного йога. Слово «йог» означає того, хто усвідомив єдність Буття. Коли я кажу «йога», не йдеться про якусь конкретну практику чи систему. Усе прагнення пізнати безмежне, усе прагнення пізнати єдність Буття – усе це йога. Ніч Махашивратрі надає людині можливість пізнати це на власному досвіді.

Садхґуру проводить Панча Бхута Арадхану у храмі Дх'яналінґа

Шивратрі – найтемніша доба у місяці. Щомісячне святкування Шивратрі і, зокрема, Махашивратрі, виглядає майже як свято темряви. Логічний розум чинив би опір темряві та зробив би вибір на користь світла. Але слово «Шива» буквально означає «те, чого немає». «Те, що є» – це буття і творіння. «Те, чого немає» – це Шива. «Те, чого немає» означає, що, якщо ви відкриєте очі і подивитесь навколо, якщо ваш зір спрямований на дрібні речі, ви побачите значну частину творіння. Якщо ваш зір дійсно шукає великих речей, ви побачите, що найбільша присутність в існуванні – це безмежна порожнеча. Кілька цяток, які ми звемо галактиками, як правило, привертають більшу увагу, але величезна порожнеча, яка їх утримує, помітна не усім. Цю величезність, цю безмежну порожнечу називають Шивою. Сьогодні сучасна наука також доводить, що все виникає з нічого і повертається в ніщо. Саме в такому контексті Шиву – величезну порожнечу або небуття – називають великим володарем, або Махадевою.

Усе прагнення пізнати безмежне, усе прагнення пізнати єдність Буття – усе це йога.

Кожна релігія, кожна культура на цій планеті завжди говорили про всюдисущу, всепроникаючу природу божественного. Якщо ми поглянемо на це, єдине, що справді може бути всепроникаючим, єдине, що може бути всюди – це темрява, небуття чи порожнеча. Зазвичай, коли люди прагнуть добробуту, ми говоримо про божественне як про світло. Коли люди більше не шукають добробуту, коли вони дивляться поза межі свого життя з погляду розчинення, якщо об’єктом їхнього служіння і садхани є розчинення, тоді ми завжди посилаємося на божественне як на темряву.

Світло – це коротка подія у вашій свідомості. Світло не вічне, це завжди обмежена можливість, тому що воно виникає і закінчується. Найбільшим джерелом світла на цій планеті, що відоме нам, є Сонце. Навіть сонячне світло ви можете зупинити його своєю долонею і залишити позаду тінь темряви.

Але темрява охоплює все і всюди. Незрілі уми світу завжди описували темряву як диявола. Але коли ви описуєте божественне як всепроникне, ви, безумовно посилаєтесь на божественне як на темряву, тому що тільки темрява є всепроникною. Вона є всюди. Вона не потребує жодної підтримки від будь-чого. Світло завжди йде від джерела, яке саме себе спалює. Воно має початок і завершення. Воно завжди йде з обмеженого джерела. Темрява не має джерела. Вона сама є джерелом. Вона всепроникна, всюдисуща. Тож, коли ми говоримо Шива, саме цю величезну порожнечу існування ми й маємо на увазі. Саме в лоні цієї неосяжної порожнечі сталося все творіння. Саме в цьому лоні порожнечі, яке ми називаємо Шивою.

В індійській культурі всі стародавні молитви були спрямовані не на те, щоб врятувати себе, захиститися чи стати кращим у житті. Усі стародавні молитви завжди були такими: «О, Господи, знищи мене, щоб я став таким, як ти».

Світло завжди йде від джерела, яке саме себе спалює. Темрява не має джерела. Вона сама є джерелом.

Тож, коли ми кажемо Шивратрі, яка є найтемнішою ніччю місяця, це можливість для людини розчинити свою обмеженість, відчути безмежність джерела творіння, зерно якого закладене у кожній людині. Махашивратрі – це нагода і можливість наблизитись до цього досвіду безмежної порожнечі всередині кожної людини, яка є джерелом усього творіння.

З одного боку, Шива відомий як руйнівник. А з іншого, він відомий своєю надзвичайною співчутливістю. Він також відомий як найщедріший серед дарувальників. Йогічні знання рясніють багатьма історіями про співчуття Шиви. Способи вираження його співчуття дивували і захоплювали водночас. Отже, Махашивратрі – це також особлива ніч для прийняття.

Наші побажання та благословіння, щоб ця ніч, хоча б на мить, принесла вам розуміння неосяжності цієї порожнечі, яку ми називаємо Шива. Нехай ця ніч не просто буде безсонною, нехай вона перетвориться для вас на ніч пробудження.

Примітка редактора: Санскрит – мова, де ключову роль відіграє точність вимови звуків. В українській мові традиційно вживається слово «Шива», проте при точній транскрипції з санскриту (शिव, транслітерація: Śiva) правильна вимова – «Шіва». Така фонетична точність важлива для збереження енергетичного та смислового наповнення санскритських термінів.

Завантажуйте електронну книгу Садхґуру «Шива – найкращий з кращих розбійників» (“Shiva – Ultimate Outlaw” англійською мовою) разом із збіркою сакральних мантр «Вайраг’я» (доступні в додатоку на телефон Andoid, iOS). Вони безкоштовні!