Питання: Підлітки перебувають під великим тиском і в суспільстві, і в освітньому середовищі.  Як діти можуть створити правильний баланс між тим, щоб продовжувати рухатися вперед по життю і отримувати необхідні оцінки, будь то «п’ятірки», «четвірки», «трійки» або щось середнє, і тим, щоб залишатися радісними і відчувати себе добре на  своєму шляху?

Садхґуру: Подивіться на освіту, яку отримує дитина. Щоб вивчити алфавіт, потрібна певна кількість років. Щоб навчитися писати та читати – витрачається кілька років. Щоб освоїти певний обсяг математики – ще кілька років. Чому ж не виділяється час на вивчення того, як людина функціонує у собі? Тому що в суспільстві ми встановили пріоритет у такий спосіб, що це вважається неважливим. Я говорю це з глибоким болем: мені сказали, що в Сполучених Штатах щодня більше 3 000 дітей намагаються накласти на себе руки. В Індії щороку понад 10 000 дітей чинять самогубство. Як ми можемо ігнорувати цей аспект? Невже ми втратили здоровий глузд?

Дитині необхідна відповідна екосистема

Ви не можете виправити це просто працюючи з дітьми. Дитині потрібна відповідна екосистема.  Це те, що ми прогавили в сучасному світі.  Нещодавно мені надіслали подарунок – спрей проти бактерій. Я повинен був розпиляти його на себе. Мені сказали, що якщо ви його розпилите на бактерії – ваша шкіра буде здоровою, якщо розпилите на голову – ваше волосся буде здоровим! Навіщо мені знищувати бактерії? Я виріс не в лабораторії.  Я виріс на цій планеті, яка сповнена бактерій. Я хочу сказати, що ваше життя не відбувається окремо від решти світу. Це життя відбувається у єдності зі світом. Екологічна катастрофа відбувається на планеті тому, що ми думали, ніби можемо позбутися всього і жити добре. Так не буває. Потрібна певна екосистема.

Дитині потрібна екосистема. Що впливає на дитину, що вона зробить зі своїм життям, куди ми намагаємося направити її?

Те саме стосується і вашої дитини. Дитині потрібна екосистема. Що впливає на дитину, що вона зробить зі своїм життям, куди ми намагаємося направити її? Ми повинні розуміти, що дитина, особливо підліток, це людство в процесі становлення. Навіть якщо йдеться про автомобіль, ви очікуєте, що наступна модель буде кращою, ніж нинішня. Якщо автовиробник продовжує випускати ту саму модель, чи будете ви купувати її щороку? Аналогічно наступне покоління не повинно думати, відчувати та діяти так само, як ви. Не слід чекати на це. У той же час, чи працюють вони над своїм добробутом чи ні – це безперечно турбота батьків.

Добробут дитини не може бути досягнуто лише за допомогою «виправлення» конкретної дитини. Нам необхідна екосистема, тому що дитина залежить від атмосфери, в якій вона росте.  Дитина – продукт цієї атмосфери. Ми маємо культивувати цю атмосферу. Якщо ми хочемо виростити квіти, ми маємо підтримувати атмосферу. Ми не можемо насильно витягнути квіти із рослини. Це так не працює. Якщо ми спробуємо це зробити, то отримаємо пластикові квіти.

Не чекайте троянд...

Більшість батьків не розвиває геніальність своїх дітей. Вони намагаються вести своїх дітей у певному напрямку. Не ведіть їх. Ви не зможете отримати троянди з куща, який не є трояндовим кущем. З’явиться інша квітка. Ви не повинні чекати троянд від кожного тільки тому, що вам подобаються троянди. У вашому будинку зародилося нове життя. Ми не знаємо, що з нього вийде.

Коли дитина була всередині вас, ви нічого не робили, правда? Просто добре харчувалися та чекали. Так само і тут – створіть атмосферу і чекайте.

Коли я був молодим, якщо хтось казав мені щось зробити, я не робив цього, якщо це не мало сенсу для мене. Єдина річ у моєму житті, яка принесла мені плоди, – я ніколи не потрапляв під чийсь вплив, чи то родина, суспільство, релігійна чи політична атмосфера. Я просто зберігав себе таким, яким створив мене Творець. Я тримався трохи осторонь усього і поступово побачив, що є певна розумність у тому, щоб просто бути живим.

Ось чому я кажу людям: щоб народити і виховати дитину, потрібно мати або величезну мужність, або величезну мудрість. Тому що нове життя – це не щось незначне. Якщо ви сприймаєте її як явище, яке розквітло у вашому тілі, вийшло назовні і росте – з двох клітин на ваших очах виникає життя, набуває форми, – якщо ви спостерігаєте за цим сповнені подивом і створюєте потрібну атмосферу, ваша дитина виросте у щось прекрасне. Але ваші діти можуть не бути тими трояндами, на які ви очікували.  Вони не повинні стати тим, на кого ви очікуєте, тому що ваші очікування з’являються з «цвинтаря» минулого. Діти належать майбутньому.

Діти не належать вам, і вони не приходять від вас. Вони приходять через вас. Це привілей, який ми повинні цінувати і насолоджуватися ним, а не вважати це нашим правом або намагатися визначити, куди їм йти і що робити. Поки дитина прагне до добробуту і не робить нічого на шкоду власному життю, ви повинні чекати. Протягом усього часу, поки дитині не виповниться 21 рік, нехай вам здається, що ви все ще вагітні. Просто чекайте. Поки дитина була всередині, ви нічого не робили, правильно? Просто належним чином турбувалися про себе і чекали. Далі все так само – створіть правильну атмосферу і чекайте.

Примітка редактора: Завантажте безкоштовну електронну книгу «Надихніть свою дитину, надихніть увесь світ» («Inspire Your Child, Inspire the World»), щоб дізнатися більше мудрості Садхґуру про виховання дітей.