Як пережити розлучення? Чи нормально одружуватися знову?

Причини розлучення

Запитання: Коли шлюб стає виснажливою боротьбою, чи не краще розлучитися?

Роберт Оуен, американський письменник, сказав: «Усі дивні в світі, крім нас з вами, але і ви, схоже, трохи дивний». Будь ласка, придивіться до свого розуму та зрозумійте, що якщо прислухатися до інтелекту, то нікого у світі не можна вважати нормальним. Подивіться уважно на найулюбленішу у вашому житті людину і усвідомте, скільки рівнів опору ви відчуваєте по відношенню до неї. Це означає, що ніхто у світі не є для вас нормальним. А якщо немає нікого нормального, значить питання не в нормальності, а у вашому психологічному здоров’ї. Одна з перших ознак психологічного захворювання полягає в тому, що ви починаєте думати, що всі довкола ненормальні. Ви вже зробили перший крок! Якщо ви рухатиметеся в цьому напрямку і далі, це призведе до ще більших проблем.

Немає нічого страшного в тому, що дві людини по-різному щось розуміють і по-різному діють. Є базова емоція, яка тримає людей разом. Адже ви поєдналися воєдино заради добробуту один одного. Необхідно зрозуміти: все, що зараз видається за кохання, як правило, є лише схемою отримання взаємної вигоди. У вас, як і в іншої людини, є певні потреби. Ви сходитеся разом для їх задоволення. Потреби можуть бути різними — фізіологічними, психологічними, емоційними, соціальними чи фінансовими. У момент, коли ваша потреба не задовольняється належним чином, все закінчено. Ви йдете саме цим шляхом. Тож у стосунках більше нічого немає. Ви хочете вичавити максимум з іншої людини, а вона, в свою чергу, хоче вичавити максимум із вас. Це бій, а не любовні відносини.

Кохання – це про вас

Те, що ви називаєте любов’ю, відноситься не до іншої людини, а до вас, до вашого внутрішнього стану. Якщо ваше тіло стає приємним, ми називаємо це здоров’ям та задоволенням. Якщо ваш розум стає приємним, ми називаємо це щастям та радістю.  Якщо ваші емоції стають дуже приємними, ми називаємо це коханням. Якщо ваші енергії стають дуже приємними, ми називаємо це блаженством. Це спектр наших внутрішніх відчуттів. Вони ні до кого не мають жодного стосунку, але ви намагаєтеся пов’язати їх із кимось іншим. Якщо хтось здатний подарувати вашому розуму, емоціям та тілу приємні відчуття ззовні, це не триватиме довго. Жодна людина не може підтримувати це вічно. Можливо, коли вона тільки познайомилася з вами, протягом 3-х перших днів вона буде робити все, щоб зберегти ваш розум, емоції та тіло в приємному стані, але ніхто не може забезпечувати це постійно. Це не під силу нікому.

Тому ви повинні навчитися самостійно підтримувати свій розум, емоції та тіло у приємному стані. Якщо ваші емоції знаходяться в приємному стані, то ви стаєте люблячою людиною самі по собі, і тоді, якими б не були відмінності між вами, все буде гаразд. Коли ж такий стан відсутній, кожна маленька відмінність стає великою проблемою. А люди можуть знаходитися поряд з вами тільки тоді, коли у вас є певна приємність.

Що таке розлучення?

Запитання: Я зараз перебуваю в процесі розлучення, і мені здається, що частина мене вмирає. Як я можу пройти через це гідно?

Садхґуру: Те, що ви називаєте «собою», – це величезний обсяг пам’яті. Ваше тіло таке, яке воно є, лише завдяки генетичній пам’яті, яка в ньому закладена. У вас ніс вашої матері і колір волосся вашого батька просто тому, що те, що ви називаєте своїм тілом, є складною сукупністю генетичної пам’яті. У вашому тілі живе давня пам’ять. Те, що ви зараз називаєте своїм розумом, на 100% є пам’яттю. Ви – величезне скупчення пам’яті в різних її проявах. Пам’ять проникає в вас різними способами. Ви накопичуєте пам’ять через те, що ви бачите, чуєте, нюхаєте, куштуєте на смак і відчуваєте. З усіх цих 5 різних способів накопичення пам’яті те, що ви бачите та відчуваєте, є найглибшою формою пам’яті. Особливо те, чого ви торкаєтеся, – воно створює певний рівень пам’яті в системі.

Партнер означає, що ви торкалися один одного і всередині вас утворився певний рівень пам’яті. Розлучення означає, що певною мірою ви намагаєтеся позбутися цієї пам’яті, і це зовсім не просто з цілого ряду причин. Але в той же час сам факт вашого розлучення говорить про те, що ви хочете якимось чином покінчити з цими спогадами. Можливо, ви не хочете повністю стерти ці спогади, але з якоїсь причини ви поступово почали сприймати людину, яка була частиною вашого життя, як вантаж, який ви більше не бажаєте нести. Ви хочете відкласти цей тягар убік, проте з’ясовується, що ви несете його недобровільно і він нав’язливо прилипає до вас. Що б не прилипло до вас так нав’язливо, якщо ви спробуєте це відірвати, ви зробите собі дуже боляче.

Пам’ять про вашого партнера встигла накопичитися, і ви не можете позбутися її просто так. Навіть якщо ви перебуваєте в урівноваженому психологічному та емоційному стані, і ви можете впоратися із ситуацією, все одно ви помітите, що вся система неминуче проходитиме через певний рівень страждання. Зокрема, якщо відбудеться смерть вашого партнера, ви побачите, що пам’ять про цю людину присутня в кожній клітині вашого тіла (якщо ви прожили досить довго разом). Це не просто емоційний та психологічний процес. Це доволі фізичний процес.

Розлучення – це добровільна смерть. Ви вирішили вбити те, що певною мірою є частиною вас. Саме через це глибоке розуміння того, як функціонує вся ваша система, вам завжди говорили: «…доки смерть не розлучить вас», – оскільки існує фізіологічна пам’ять, а тіло не має врівноваженості розуму. Розум може ухвалити рішення і розвернутися, але тіло не може цього зробити. Чим більше пам’яті ви закладаєте в тіло, тим заплутанішим воно стає.

Розлучення та повторний шлюб

Більшість людей вважають, що найкращий спосіб пережити розлучення – це негайно вступити до інших подібних стосунків. Цим ви викличете ще більше протиріч та потрясінь у системі. Вкрай важливо, щоб організму було достатньо часу для відпрацювання спогадів. Для цього потрібна певна дистанція. В іншому випадку ви опинитеся у ситуації, коли зробити себе спокійним і радісним стане надзвичайно складним завданням у житті.

Коли розлучення стає неминучим

Якби розлучення можна було уникнути – це було б найкраще, але з якоїсь причини ви дозріли для ухвалення такого рішення. Необхідно розуміти, що розлучення, по суті, означає, що ви вирішили вбити те, що на даний момент є частиною вас.

Двоє людей, які ділили свої емоції, свої тіла, свої відчуття та свій життєвий простір, тепер вирішили розірвати це на частини – це практично те саме, що розірвати на частини себе, бо дві пам’яті багато в чому злилися воєдино. Незважаючи на те, що ви вже більше не можете виносити цю людину, вам все одно боляче просто тому, що ви намагаєтеся вирвати спогад, який є частиною вас, оскільки ви є згустком пам’яті.

Але ж ви розлучаєтесь тільки зі своїм партнером, у вас немає необхідності розлучатися з собою.  Однак, ви повинні зрозуміти, що з собою ви вже розлучилися. Щоб якимось чином відчути себе цілісними, ви збагачували своє життя створенням зв’язків, заснованих на партнерстві або, можливо, кабальній залежності (залежно від того, як ви до цього підходили). Більшість відносин такого роду створюються через те, що поодинці ви почуваєтеся несамодостатніми та неповноцінними. Але життя влаштоване інакше: ви самі по собі є повноцінним життєвим процесом. Цей процес не потребує допомоги ззовні.

Якщо ви прийшли до такої ситуації як розлучення, значить настав час подивитися вглиб себе і зрозуміти повноту того, чим є це життя. Настав час усвідомити, що ця істота є повноцінним створінням і не потребує будь-якої допомоги ззовні, щоб бути такою, якою вона є. У соціально-суспільному плані ми взаємозалежні, але фундаментальне існування, збалансованість, простір та й сама ймовірність існування – це є повноцінний процес сам по собі. Якщо ви розлучаєтеся зі своїм партнером, це вже досить погано, але не розлучайтесь з самим собою. 

Вплив повторного шлюбу на дітей

Запитання: Садхґуру, я в розлученні, і маю 8-річного сина. Часом я почуваюся обділеною любов’ю і відчуваю потребу знову вийти заміж. Мій син постійно питає, чому в нього немає батька. Я дуже заплуталася, будь ласка, допоможіть мені.

Садхґуру: У сучасному світі народження дитини не є обов’язковим наслідком весілля. Був час, коли іншого шляху не було. Якщо ви брали шлюб – діти з’являлися самі собою. Але в сучасному світі народження дитини не відбувається випадково, воно, як правило, заплановане. Ви повинні розуміти, що з появою дитини у вас починається 20-річний проект. Якщо ваша дитина виявиться досить розумною, то це буде проект на 15-16 років.  Коли ви вирішуєте завести дитину, ви повинні бути готові щонайменше до 15-річного проекту. Якщо у вас немає такої готовності, вам не варто йти на подібне: у цьому немає необхідності, тому що жодна дитина не стукає у ваше черево і не каже: «Народіть мене». Якщо ви не впевнені, що зможете забезпечити таку підтримку, вам не варто вплутуватися в цю авантюру із виробництвом дітей.

Мати-одиначка після розлучення

Думати, що ще один шлюб вирішить проблему дитини – дуже хибна ідея. Я не кажу, що це не допоможе, можливо, і допоможе. Однак думати, що «якщо біологічний батько дитини не впорався, але я приведу іншого чоловіка, і все буде добре», це дуже небезпечна ідея. Я б сказав, що це працює лише у 10% випадків. У 90% випадків це створює більше проблем, аніж рішень. Я не питаю, чому ви зруйнували свій шлюб, це ваша справа. Якщо ви вирішили зруйнувати його, ви повинні принаймні зробити себе достатньо компетентними для того, щоб відігравати роль повноцінного у всіх сенсах батька для своєї дитини. Але оскільки ви сумуєте за чимось іншим, то і дитина сумує разом з вами.

Будь ласка, не виховуйте своїх дітей у такій безпорадності, щоб вони постійно сумували за тим, кого немає поряд. Скільки часу ваша 8-річна дитина хоче проводити з вами? Майже анітрохи.  Вона зайнята своїми справами, якщо ви не зробили її настільки безпорадною, що вона змушена весь час чіплятися за вас. Інакше вона завжди має власні заняття. Таке життя: діти мають свої справи. Ви просто повинні стежити за тим, щоб вони не наробили лиха. Вони не повинні робити все разом із вами.

Чи це нормально, знову одружуватися після розлучення?

Якщо ви хочете знову вийти заміж – це ваша справа. Це вибір, який ви повинні зробити. Не обтяжуйте цим дитину. Зробіть дитину такою, щоб вона не потребувала ні вас, ні свого батька. Вона чудово впорається сама. Їй потрібна лише ваша підтримка та турбота, більше нічого. Будь-яка ваша дія матиме наслідки. Якщо ви не одружитеся, наслідки будуть одні. Якщо ви знову вийдете заміж, це спричинить наслідки іншого роду: ті, які ви вже пережили. Тому, можливо, ви зможете впоратися з ними краще – ми цього не знаємо. Але і те і інше матиме свої наслідки. Наслідки не обов’язково мають бути приємними чи неприємними. Все залежить від того, як ви сприйматимете їх. Якщо ви сприймаєте наслідки радісно, ​​то це будуть зусилля, сповнені любові. В іншому випадку це будуть просто зусилля.